Календарні війни. Які свята мають бути вихідними в Україні?

карикатура Олексія Кустовського
карикатура Олексія Кустовського

За два останні місяці ми стали свідками вже двох емоційних обговорень законопроектів, якими пропонується змінити український календар державних свят. Перший був поданий у грудні 2016-го року, і передбачав встановлення вихідного на 25 грудня – як Різдва Христового. При цьому 7-ме січня пропонувалось також залишити вихідним днем. Другий з’явився нещодавно, і передбачав масштабнішу ревізію свят – скасувати вихідні на 8 березня, 1, 2, 9 травня, додати вихідні на інші дні…

 

Чи варто змінювати календар вітчизняних святкувань? Чи доцільно прийняти запропоновані зміни? Тут потрібно проаналізувати кожну пропозицію окремо. Хоч у першому випадку йдеться лише про один додатковий день - Різдво, але, на моє глибоке переконання, запропонована зміна значно суттєвіша, тому відкладемо її на десерт. А розпочнемо аналіз із найближчої дати.

 

Загалом, кожна країна встановлює власні святкові дні, виходячи з традицій, міфології та історії свого народу. Міжнародний жіночий день 8-го березня, рівно як і День солідарності трудящих, і День перемоги, і ряд інших дат, були спробою Радянської неоімперії створити нові традиції і звичаї, нову міфологію для «радянської людини», замість православних свят Російської імперії.

карикатура - Євгенія Олійник
карикатура - Євгенія Олійник

Так, 8-ме березня є вихідним лише у тринадцяти країнах, територія яких входила до колишнього «соцтабору». Чи потрібен вихідний день для того, щоб боротись за права жінок? Очевидно, що ні. Чи не є наявність окремого жіночого дня проявом гендерної нерівності? Очевидно, що є. Так який сенс цього свята? Лише в тому, щоб нагадувати нам про часи СРСР, у якому було введено цю традицію.

 

Та сама історія із Днем праці. Яка логіка у тому, щоб не працювати в день праці? Яка логіка у тому, щоб не працювати на наступний день після Дня праці? Чи потрібен вихідний для того, щоб провести якийсь мітинг чи парад у цей день? Ні, такі заходи відбуваються і без державних вихідних.

 

Тепер до найболючішої теми – Дня перемоги. Чому вихідний на цей день було введено не одразу? Та тому, що цей день ні для кого з учасників 2-ї світової не був святом. Це був привід згадати про втрати, про горе, про біль… Але чим більше часу минало, тим менше відчувався той біль, тим менше лишалось живих фронтовиків, тим більшим ставав простір для міфів.

 

Чи потрібен вихідний тим небагатьом учасникам 2-ї світової, які ще лишились живими? Ні, вони вже давно не працюють, у них кожен день – вихідний. Чи потрібен вихідний для того, щоб провести заходи із вшанування пам’яті полеглих у тій війні? Ні, це можна зробити і в будній день, так само, як немає окремого вихідного для вшанування пам’яті чорнобильців, чи пам’яті жертв Голодомору 32-33 рр. 

карикатура Олексія Кустовського
карикатура Олексія Кустовського

Те саме стосується пропозиції перенести вихідний на 8-ме травня. Навіщо вихідний взагалі? Відзначати 8-го на державному рівні – так. Робити цей день вихідним – ні. Адже не відзначаємо ми чомусь закінчення 1-ї світової війни, чи перемогу у Російсько-Турецькій війні, хоча вони також відбувались на нашій території, за активної участі наших воїнів та з чисельними жертвами нашого народу…

 

А тепер з приводу Різдва. Мало хто знає, але на справді жодна церква у світі не святкує Різдво 7-го січня. Всі святкують 25-го грудня. Просто декілька православних конфесій з пострадянського простору живуть за неточним юліанським календарем, який «відстає» від григоріанського, за яким живемо ми, громадяни, на 14 днів. Тому, коли у церкви настає 25-те грудня, на нашому «світському» календарі вже буде 7-ме січня, а коли у церкви 1-ше січня – на нашому календарі вже 14-те…

 

Переважна більшість християнських церков живе за григоріанським календарем, тож вони не мають такої шизофренії в датах. Більшість православних церков, на чолі зі Вселенським патріархатом, живуть за т.зв. новоюліанським, який відрізняється від григоріанського лише датою Великодня. І тільки кілька країн, що перебувають під впливом Москви, продовжують вперто дотримуватись юліанського календаря. На жаль, наша країна досі входить до їх числа, що свідчить про нашу культурну та ментальну залежність.

 

«Але ж наші батьки споконвіків святкували Різдво 7-го січня! І ми так будемо святкувати! Ми не зрадимо своєї традиції!», - переконують нас деякі поборники церковних цінностей. На справді, традиції святкування Різдва 7-го січня – менше сотні років. До цього наші предки відзначали церковні свята за тим календарем, за яким жили. 

карикатура Олексія Кустовського
карикатура Олексія Кустовського

Календарну шизофренію на пострадянському просторі спровокували… більшовики, які у 1918 році запровадили в Росії григоріанський календар. А оскільки релігію вони апріорі заперечували, змушувати церкву також змінювати календар не стали…

 

Якщо ж копати глибше, то християнство нам також було насаджене, і в далеко не мирний спосіб. Говорячи сучасною мовою, оспіване «Хрещення Русі» є нічим іншим, як репресіями та переслідуваннями за релігійні переконання. Кожне нинішнє християнське свято – це тюнінговане язичницьке. При чому це стосується як православних, так і католиків.

 

Для того, щоб вийти з-під культурно-ідеологічного ярма Московії, зокрема, в питаннях релігійних канонів, нам необхідно або інтегруватись із західними (наразі - союзними) країнами, або відроджувати свої дохристиянські традиції. Останній варіант також цілком імовірний, але він значно складніший і потребує більших зусиль і ресурсів. У будь-якому разі, нам варто звернути увагу на календар державних свят.

 

Як і будь-яка секта, московська церква ізолює свою паству від решти світу, спекулюючи на своїй нібито окремішності і "єдиноправильності". Якщо ми далі житимемо за юліанським календарем - ми залишатимемось під ідеологічним і духовним впливом Москви, а тому будемо вразливими.

 

Якщо ми відроджуємо язичництво - варто жити за астрономічним календарем, зокрема – святкувати Різдво Коляди 22-го грудня, у день зимового сонцестояння, а Великдень відзначати 20-го березня, у день весняного рівнодення, як Новий рік (тоді ж і щедрувати). У день осіннього рівнодення можна було б святкувати Весілля Свічки, а на день літнього сонцестояння – Купайла.

 

Якщо інтегруємось із західними країнами – варто повністю переходити на григоріанський або новоюліанський календар, і святкувати великі християнські свята одночасно. При цьому ми станемо ближчими до своїх же прадавніх традицій та звичаїв, які доцільно зберегти.

 

То який варіант ви б обрали?

 

Дмитро Сінченко

Оставить комментарий

Комментарии: 0
аналітична платформа "YouControl"
аналітична платформа "YouControl"
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер

Подобається сайт? Поділись посиланням із друзями у соцмережах!