Партійна монополія, чи партійна демократія?

Новим законопроектом № 2831-3 «Про місцеві вибори» пропонується надати право висування кандидатів в депутати до місцевих рад виключно політичним партіям. Можливості самовисування не буде. Фактично, цим обмежується право громадян обиратись і бути обраними.

 

Законодавець обґрунтовує цей крок необхідністю політичної структуризації суспільства. По ідеї, партійна монополія на висування кандидатів мала би сприяти розвитку політичних партій, створенню розгалуженої мережі партійних осередків, конкуренції в середині партії. Частково, законопроект дійсно сприятиме цим процесам.

 

Проте, чи готові до цього політичні партії?

 

Сьогодні ми маємо ситуацію, коли партійна корупція є значно більшою, ніж корупція у державі. За принципом франшизи продаються цілі партійні організації «під ключ» місцевим бізнес-елітам. Механізми партійної демократії не працюють. Майже всі партійні заходи відбуваються формально. Членство в партіях, рівно, як і створення партійних організацій – фіктивне.

 

Чому це все стало можливим?

Бо ніхто не контролює партії. Внутрішні контрольно-ревізійні органи не працюють, адже створюються вони в недемократичний спосіб (не обираються, а призначаються тими, кого мають контролювати). Органи влади (органи юстиції, правоохоронні органи, суди тощо) не втручаються у внутрішньопартійні процеси, адже не мають на те жодних повноважень.


І що ми маємо в результаті? Ніхто з партійних босів не дотримується партійних Статутів, адже вони також вважаються виключно формальністю. Чи ж варто від них вимагати дотримання Законів? Адже партійна організація – це мала модель держави, а Статут – її Конституція. Недотримання правил на одному рівні соціальних відносин моделює аналогічну поведінку політика на всіх інших рівнях.


Чи вирішить новий Закон означені проблеми? Які позитиви і негативи може дати прийняття нового закону про місцеві вибори? Почнемо з плюсів:


  1. Система виборчого списку з преференціями стимулюватиме створення сильних команд з авторитетних політиків. Партія не зможе подолати 5% без покриття більш-менш авторитетними кандидатами всіх виборчих округів.
  2. Закон стимулюватиме партійну конкуренцію. Тепер сума грошей, яку кандидат зможе внести в «партійну касу», не буде гарантувати йому конкретне місце у списку. Кандидату у будь-якому разі доведеться агітувати і за себе, і за партію. Його місце у списку визначатиме кількість голосів, відданих за нього, тому авторитетніші і популярніші за результатами голосування кандидати-партійці опиняться вище.
  3.  Більше не потрібно буде робити перевиборів в округах, якщо депутат складатиме повноваження. На його місце одразу ставатиме наступний за популярністю кандидат.

Ризики нового Закону:

1. Законопроект створює ризик публічного взаємопоборювання між однопартійцями. Два кандидати від однієї партії в одному окрузі можуть почати боротись не з опонентами з інших партій, а один проти одного, що негативно відобразиться на іміджі самої партії, яка їх висунула.


2. Законопроект створює ризик консервації існуючої політичної системи у форматі діючих парламентських політичних сил. Адже, за цим законом, перемогти на виборах зможуть лише розгалужені і багаті партійні організації, що зможуть залучити до свого списку максимальну кількість «ВІП-агітаторів», тобто авторитетних і популярних лідерів громадської думки, які, в своїй більшості, вже давно обрали собі парламентську партійну організацію.


3. Збереження політичної корупції. Партійні боси, хоч і втратять право визначати конкретне місце кандидата у списку, зможуть регулювати його місце непрямими методами. Наприклад, щоб збільшити імовірну кількість голосів для «потрібного» кандидата, його можна буде ставити в округ з більшою кількістю виборців, або в округ з більшою підтримкою даної політичної сили (за результатами ґрунтовного соціологічного дослідження). Партійний «вождь» також зможе вирішувати, висувати в окрузі одного чи двох кандидатів, тим самим підвищуючи або знижуючи шанси того чи іншого кандидата на потрапляння в раду.

Чи можливо мінімізувати згадані ризики? Так.

 

По-перше, паралельно із цим Законопроектом, необхідно ухвалити і Законопроект щодо фінансування діяльності політичних партій.

 

По-друге, необхідно ухвалити зміни до законодавства про політичні партії, якими зробити їх діяльність відкритою для суспільства, зокрема, через обов’язковість створення партіями власних офіційних сайтів і публікації на них усієї актуальної інформації про їх діяльність та усіх офіційних документів.

 

Такий собі «Закон про доступ до партійної інформації». Подібний Закон дозволив би, нарешті, задіяти механізми партійної демократії і подолати партійну корупцію.

 

Але для цього необхідно підписати новий Закон «Про місцеві вибори»…

 

Дмитро Сінченко, експерт Інституту Стратегічних Ініціатив, для УП

Оставить комментарий

Комментарии: 3
  • #1

    ОлександрМиколайович (Вторник, 11 Август 2015 11:25)

    При вирішенні питань не враховано необхідність того, що обрані депутатами повинні виконувати роботу певного змісту. Так, зокрема, необхідно виконувати виборчу програму, яку, як правило, самовисуванцю, на відміну від партії та її фракції у раді майже неможливо скласти та спонукати раду виконувати. З врахуванням цього зауваження, наприклад, така думка, - "Можливості самовисування не буде. Фактично, цим обмежується право громадян обиратись і бути обраними.", - стає очевидно не правильною, бо депутата обирають не ради того, щоб обрати, а ради того, щоб він виконував роботу певного змісту. Таким чином, правильно було б написати так: "Можливості самовисування не буде. Фактично, цим обмежується право громадян ... бути обраними.", але лише тих громадян, які неспроможні бути депутатами від якоїсь з понад 250 політичних партій України.

  • #2

    Василь (Понедельник, 17 Август 2015 12:49)

    Усі закони - лебедина пісня української демократії, тобто, пришвидшують її крах.

  • #3

    Ярослав (Среда, 02 Сентябрь 2015 17:30)

    Те, що ми називаємо партіями є фантомом заказних політичних організацій із неписаними програмами олігархів. Засновниками перших політичних партій були юдеї, і саме вони нині лобіюють власний винахід, від якого з плином часу залишилася лише назва і незмінна мета - отримати і втримати владу. Не розумію, чому не ставиться питання про долучення до виборчого процесу надміру анонсованих територіальних громад

аналітична платформа "YouControl"
аналітична платформа "YouControl"
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер

Подобається сайт? Поділись посиланням із друзями у соцмережах!