В столиці Мордору

Чому мені довелось їздити до столиці ворожої держави, я писав ще в попередній статті «Інформаційне айкідо». Цього разу вирішив описати свої емоції та враження від візиту до міста.


Дорога


Ніколи не розумів тих людей, які бояться літати літаками, віддаючи перевагу наземному виду транспорту. Адже це і зручніше, і безпечніше, і швидше, і… дешевше. Саме так, лоу-кости Київ-Москва обходяться дешевше, ніж потяг чи автобус. Тому літаки завжди майже повністю заповнені людьми, а потяги їздять порожняками. Мені лишень не зрозуміло, навіщо катати десятки вагонів, в яких перевозити по одному пасажиру?... Ну добре, я гіперболізую. У моєму вагоні пасажирів було вдвічі більше, тобто… два.


А ще, від польоту можна отримати суттєве естетичне задоволення. При чому, в будь-якому разі. Вночі ти насолоджуєшся вогнями зменшеного міста, вдень – білосніжними хмаринками та неймовірними краєвидами, які, щоправда, дещо псують гори сміття, яке люди не вважають за потрібне прибрати, а природа ще не встигла сховати за зеленими заростями.

Таксисти


Довелось поспілкуватись із кардинально різними людьми. Всі вони прихильно ставляться до українців і до України, однак на всіх по-різному позначилась кремлівська пропаганда. Перший був доволі скептично налаштований до діючої влади, аргументовано її критикував, однак ідеальним керівником держави для нього виявився… Сталін. А Нємцова, на його думку, вбили якісь міфічі «англо-сакси»…


Другий, як згодом з’ясувалось, чудово розуміє, що вбивство відомого опозиціонера не могло відбутись без участі «тих, хто сидить у Кремлі». Він навіть сам зголосився провести мені екскурсію, показав, де саме було його вбито, звідки він вийшов і де він жив… але на Донбасі, на його думку, на боці Києва з росіянами і «ополченцями» воюють «американці, поляки і литовські снайперші»…


Третій виявився українцем, родом із Сум, який досі має український паспорт, хоча вже тривалий час живе в Москві. Там він отримав освіту, знайшов непогану роботу, одружився і якихось істотних проблем, пов’язаних зі своєю національністю, не відчуває. Проте йому дуже боляче через те, що відбулося в Криму і на Донбасі.


Розмова почалась із того, що він намагається не слухати місцевих новин, не підтримує ані дії Росії, ані нинішньої української влади. Проте, він більше питав і слухав, ніж говорив. І погоджувався. Виявилось, що він відчував, що Донбас окупований російськими військами, але не знаходив тому підтверджень, адже звідусіль говорять про зворотнє. Під кінець розмови він подякував за об’єктивну інформацію і зізнався, що відчуває сильне бажання кинути все й повернутись на батьківщину…


Четвертий виявився підкреслено аполітичним. Він був здивований присутністю росіян на Донбасі, здивований тим, що саме РФ розв’язала війну, здивований тим, що замовником вбивства Нємцова міг бути і його Президент, але, під вагою аргументів, був змушений з цим погодитсь. Щоправда, після цього він до мене більше не говорив, мовчки проїхавши пів-дороги.

Екскурсія


Перед від’їздом, вирішив оглянути місто. Біля Київського вокзалу прогулявся по скверу. В його центрі стоїть каменюка з таким написом: «Здесь будет сооружён монумент в честь 300-летия воссоединения Украины с Россией 1654-1954». Якщо віртити російському прислів’ю, обіцяного варто чекати 3 роки… тож можна вже й не сподіватись на спорудження такого монументу. Російське міфічне «воз’єднання» з Україною завершилось ще 59 років тому… при чому, з російського боку.


До речі, за цією каменюкою-монументом московські двірники, напевне, зберігають свій реманент.

Хоча знаків української присутності в Москві залишається чимало. Клумби, паркани, стовпчики, вітрини магазинів, пофарбовані у синьо-жовті кольори – навряд чи випадково з’явились у центрі російської столиці.


А загалом, місто дуже гарне.


Паралельна реальність


Але відчуття, що ти потрапив у «задзеркалля», ні на мить не покидає. Адже з кожної газети, з кожного телеканалу чи радіостанції щохвилини чути бодай одну маніпулятивну тезу про «фашистську» Україну, «підлу» Америку та «слабкодуху» Європу, що перебуває «під гнітом» тої ж таки Америки.


Розумніші та свідоміші намагаються не слухати цієї пропаганди, проте це не можливо. Навіть якщо не дивитись телебачення, ти можеш мимохідь почути новини по радіо чи прочитати якусь новину на інтернет-сайті. Тому практично кожен російський громадянин інфікований такими інформаційними вірусами в тій чи іншій мірі, стаючи ретранслятором російських фейків і заражаючи оточуючих. 

Зрадники


В ефірах російського телебачення беруть участь дві «сторони» - представники Росії та представники України. І якщо з першими все зрозуміло, то Україну, на ряду з патріотично-налаштованими експертами, представляють опальні політики режиму Януковича і активісти проросійських організацій. Частина з них постійно живуть у Москві і отримують чималі зарплати за антиукраїнську пропаганду.


Хоча, загалом, і Януковича, і його соратників у Росії зневажають, вважаючи боягузами і нікчемами.


Розмова з пропагандистом


Після ефіру розговорився з ведучим. Мене цікавило, чи вірять російські пропагандисти у власну брехню, яку вони так впевнено озвучують з телеекранів. Виявилось, що ні. Все значно гірше. Вони брешуть абсолютно свідомо.


Вони переконані російські імперіалісти, впевнені у величі Російської держави, у її непереможності і унікальності. Вони знають, хто воює з нами на Добасі, і гаряче підтримують. Згаданий пропагандист був одним із тих, хто публічно закликав свою владу окупувати Крим ще в розгар подій на Майдані.


Вони заробляють своєю брехнею чималі гроші, які витрачають на європейських курортах, і їм абсолютно байдуже, в яких злиднях живуть їхні менш успішні співвітчизники, і яке походження тих грошей, за які вони жирують. Ситий голодному не товариш…


Вони зневажають європейців, які не живуть на «широку ногу», не купують своїх же дорогих автомобілів, надаючи перевагу економним моделям. Вони щиро переконані, що європейська економіка побудована на російських туристах, і без них ЄС загнеться.


Вони щиро не розуміють, навіщо європейці ввели проти РФ економічні санкції, адже це економічно не вигідно жодній зі сторін. Єдиним поясненням для них є тиск США. Останні, на їхнє переконання, намагаються ослабити і РФ, і ЄС.


Існування незалежної Української держави вони не визнають. Для них Україна – лише тимчасове непорозуміння. Будь-який опір з боку українців для них є безперспективним і призведе лиш до збільшення кількості жертв. 

Патріотичний телефон

 

Під час свого першого візиту до Росії (у Вороніж) я розповідав про одну з функцій мого телефону – автоматичного визначення столиці держави перебування та часового поясу.

 

Функція справно працювала і у Польщі, і в Литві, і в Білорусі, і в Німеччині… але в Росії мій телефон вперто вважав столицею Київ. Так от, в Москві нічого не змінилось. Не знаю, від чого це залежить, але мій телефон вважає Київ столицею усієї РФ. Може, розумній техніці відомо більше, ніж нам?...

 

В «Хохляндію»!

 

На перетині кордону з Україною у Брянську прикордонники, перевіривши паспорти усіх двох пасажирів, виходячи з вагону, вигукнули: «Всё, пускай едут к себе в Хохляндию!». Після цієї звичної для прикордонників фрази вкотре переконуєшся – ми ніколи не будемо братами…

 

Дмитро Сінченко, для інтернет-видання "Українська Правда. Життя"

Оставить комментарий

Комментарии: 7
  • #1

    Кристина_Вавилова (Четверг, 16 Апрель 2015 17:24)

    "в нищете живут россияне"(с) -- Наверное, поэтому миллионы украинцев-заробитчан, ломятся в "нищую Россию" батрачить на "тупых кацапов", вместе с Джамшутами и Рашидами. :)) Причём, даже сейчас, когда ,как визжат свидомые из каждого утюга - "Мы воюем с Россией"! бу-гагага..)) А надо бы, наоборот, да? Шоб кацапы были гастарбайтерами, а не "гiдные", но нищие хохлы? Это комплекс, дурашка.. вековой комплекс неполноценности, ущербности свойственный малым народам или несостоявшейся нации, как в случае с Украиной. Ведь, как только Хохляндия стала "незалежной", так тут же, превратилась в нацию гастарбайтеров. А это такое унижение - узбеки, киргизы и хохлы. Вы,сейчас скатились, ниже уровня Таджикистана.. позорище славянского мира..
    p.s.
    Никогда мы и не были братьями:
    В русских венах не течёт
    Кровь бандеровской суко-матери!
    Мы и не были, даже сводными.
    Вы - холопы по жизни.
    А мы - свободные.
    ----------------------------------------------------------------------------------
    ------------------ "Прощевайте, хохлы!" --------------------
    Хотя, лучше Бродского и не скажешь.
    Ступайте от нас в жупане, не говоря в мундире,
    по адресу на три буквы на все четыре
    стороны. Пусть теперь в мазанке хором Гансы
    с ляхами ставят вас на четыре кости, поганцы.

    С Богом, орлы, казаки, гетманы, вертухаи!
    Только когда придет и вам помирать, бугаи,
    будете вы хрипеть, царапая край матраса,
    строчки из Александра, а не брехню Тараса.

  • #2

    Кристина_Вавилова (Четверг, 16 Апрель 2015 17:57)

    "Росія намагається імітувати наявність у неї «свободи слова», тому запрошують на подібні програми і носіїв «протилежної точки зору». Звісно, це робиться аж ніяк не для того, щоб глядачі змогли почути альтернативну позицію, а для того, щоб публічно її знівелювати".(с)
    ===================================================================
    Ха-хахахахаха :))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
    а в-на-Украине "полная свобода слова", и поэтому людей "носіїв «протилежної точки зору»" - вообще, никуда не приглашают, а просто убивают их, как Олеся Бузину, Калашникова и т.д.. ?
    Ты, хоть понимаешь, насколько ты упоротый укро-зомбо-дятел?.. это пипец!

  • #3

    Анастасия (Воскресенье, 19 Апрель 2015 23:23)

    А вот и самый "умный"! Миллионы ошибаются, но вот он, точно профессор на экзамене оценил "правильные" и "неправильные" мнения нескольких встреченных в Мск людей=))))))))))))....
    Правда, одни только использованные картинки уже очень недвусмыленно определяют реальный уровень интеллектуального развития автора...
    Так что "прикордонники" все правильно "вигукнули"=)

  • #4

    Дмитро Сінченко (Понедельник, 20 Апрель 2015 10:15)

    Інколи помиляються не тільки мільйони, але й мільярди... але в даному разі все не так погано. Тих, хто помиляється - переважна меншість. Варто пригадати - прихильників Гітлера теж було дуже багато - теж мільйони, однак Третій Рейх програв 2-гу Світову війну.
    "Третя Імперія" Путіна неминуче програє протистояння із усім цивілізованим світом, і після цього настане прозріння у всіх Анастасій та Крістін... але буде пізно...

  • #5

    Игорь Борисович (Понедельник, 20 Апрель 2015 23:18)

    Как каждую страну, Россию нужно судить по ее внутренним ресурсам и
    финальному результату. Пусть результат, с точки зрения Запада, выглядит
    негативно. Пусть он со стороны Востока тоже глядится странно. Но в России
    есть положительная неспособность к нормальной жизни. На каждого царя есть свой Распутин. Россия продемонстрировала крайности человеческой натуры, разрушила представление о золотой середине. Она показала тщетность человеческой свободы.

  • #6

    Олег Кралов (Четверг, 23 Апрель 2015 01:01)

    А будет ли свет в конце тоннеля? http://berliner.ucoz.ru/publ/rossija/1-1-0-12

  • #7

    Бейс (Четверг, 23 Апрель 2015 01:03)

    Будет, но тонель никак незакончится)

аналітична платформа "YouControl"
аналітична платформа "YouControl"
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер

Подобається сайт? Поділись посиланням із друзями у соцмережах!