Анархія, або... диктатура!

30 травня мали відбутись вибори до місцевих рад. Але їх незаконно відмінила Верховна Рада. Органи місцевого самоврядування до останнього часу залишалися бастіоном легітимної влади, поруч з напівлегітимними президентом (якого підтримали на виборах лише чверть українців), коаліцією, утвореною в антиконституційний спосіб, урядом, призначеним такою коаліцією.

 

Влада ігнорує Конституцію, закони, думку громадян. Такий стан справ називається узурпацією влади.

 

Узурпація - насильницьке, незаконне захоплення влади окремою особою або гілкою державної влади. Стаття 5 Конституції стверджує: право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

 

Узурпаторами державної влади є народні депутати, які порушили Присягу коритися Конституції і увійшли до неконституційної коаліції "тушок".

 

 

Порушенням Конституції є голосування за продовження терміну перебування ЧФ Росії у Криму - стаття 17 не допускає розташування на території України іноземних військових баз.

 

Державну владу в Україні узурпував і президент, який порушуючи власну присягу коритися Основному закону, порушив і його статтю 102, яка призначає президента гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина.

 

Він одразу після незаконного проголошення про створення антиконституційної коаліції, вніс на затвердження ВРУ кандидатури прем'єр-міністра і міністрів, хоча, керуючись статтею 106 КУ, повинен був внести кандидатури на ці посади за пропозицією коаліції депутатських фракцій у ВРУ, сформованої відповідно до статті 83 Конституції. Він також порушив статтю 17 про заборону розташування іноземних військових баз.

 

Узурпували державну владу і судді Конституційного Суду, які винесли антиконституційне рішення "про конституційність" коаліції "тушок". Це й не дивно - законодавча і виконавча влади сьогодні є під контролем однієї політичної сили, тож дві третини (12) суддів КСУ, делеговані цією силою,  виконують її замовлення.

 

Узурпаторами є члени уряду, який незаконно сформований рішеннями президента і парламенту, а також всі державні службовці, які виконують вказівки антиконституційної державної влади.

 

Згідно статті 60 Основного закону, ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання таких наказу чи розпорядження настає юридична відповідальність.

 

Стаття 68 твердить: кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції. В статті 8 читаємо: в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і повинні їй відповідати. Норми Основного закону є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантуються.

 

Окрім Конституції, більшість законів, особливо останнього десятиріччя, ухвалені з порушенням статті 84, де сказано, що голосування на засіданнях Верховної Ради здійснюється народним депутатом України особисто.

 

Пам'ятаєте, як в сесійній залі відбувається голосування, коли депутат з картками бігає по рядах і натискає кнопки за своїх колег?...

 

А якщо не існує законів, тоді нема чого і порушувати. Існуючий стан справ може призвести або до анархії, або до встановлення в Україні нової диктатури. Останні події (смерті у відділках міліції, згортання свободи слова, репресії та утиски опозиції, тощо) вказують на те, що влада обрала другий шлях.

 

Громадськість повинна реагувати на цю ситуацію. Можна подати на президента та депутатів-коаліціантів до суду. Та навіть якщо справа потрапить до чесного судді, хто дозволить зняти з цих посадовців недоторканність? Звичайно, ворон ворону ока не виклює.

 

Тому єдиним способом зберегти Україну я вважаю використання положення статті 5 Основного закону, яке говорить, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

 

Цю владу необхідно нарешті собі повернути. І сьогодні питання звучить не як "бути, чи не бути?", а - "що замість нині існуючого?".

 

Сьогодні у владу йдуть дві категорії людей. По-перше, це ті, які чітко знають, що вони будуть робити (і для цього їм не потрібно нічого змінювати на краще) і яким саме чином досягатимуть поставленої мети.

 

По-друге, це ті, хто має лише абстрактне уявлення про свої можливі дії.

 

Перші мають зазвичай доволі егоїстичні цілі, другі - щирі альтруїстичні. Однак, не маючи чіткого плану втілення, другі майже завжди стають інструментами в руках перших.

 

Так було і в 1991-му, і у 2004-му... Так може статися і нині. Нам же необхідно, аби "альтруїсти" знали, що саме їм необхідно зробити, а "егоїсти" були б інструментами в їхніх руках.

 

Необхідно аби і ті, і інші отримували моральну і матеріальну мотивацію до дій. І для цього "егоїстам" необхідно дати зрозумілі мотиви і стимули. Саме егоїстичні, адже "альтруїстів" не вистачить і на 10% посад у державі...

 

В першу чергу, це має стосуватись президента.

 

Він має розуміти що його чекає на цій посаді - яка винагорода та яка відповідальність. І це варто було б вписати в Конституцію. Необхідно передбачити для керівника держави адекватну винагороду за успішну діяльність на своїй посаді та покарання - за завдану шкоду. Лише в такому разі все стане на свої місця.

 

Щоб досягнути цих концептуальних змін треба з чогось почати. Пропоную провести вибори до місцевої влади всіх рівнів, незважаючи на незаконні постанови ВРУ про їх безстрокове перенесення.

 

Це можливо зробити силами громадянського суспільства - через Інтернет. Звичайно, не варто претендувати на їх визнання, але це буде можливість показати існуючій владі, що в разі невиконання нею обов'язків перед суспільством, громадськість готова до самоорганізації.

 

І у випадку подальших деструктивних дій влади є кому її замінити. Інформаційна кампанія, що буде супроводжувати ці вибори, дасть можливість проявитись новим молодим обличчям, незаплямованим виконанням "замовлень" олігархії та іноземних спецслужб.

Назвати цю виборчу кампанію можна - "Великою, Чесною, Діловою Грою" ( за аналогією з діяльністю "Пласту").

 

Гра повинна бути молодіжна, патріотична, з чіткими і чесними правилами. Для успіху нашої справи ми маємо наблизити правила проведення виборчої кампанії до закону про місцеві вибори, щоб отримати найкращий результат.

 

Інтернет-вибори мають обрати до місцевих рад тих депутатів, які могли б стати дійсними гарантами Основного Закону. Жодна з окремих існуючих політичних партій, чи громадських організацій не виконає цього завдання.

 

Це може і має зробити сам Український народ.

 

Разом ми сила.

 

Дмитро Сінченко, для інтернет-видання "Українська Правда"

 

Оставить комментарий

Комментарии: 0
аналітична платформа "YouControl"
аналітична платформа "YouControl"
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер

Подобається сайт? Поділись посиланням із друзями у соцмережах!