Самоврядування чи радянський рудимент?

Гасло «Всю владу — радам!» проголосили більшовики у далекому 1917 році... Однак відразу після свого приходу до влади відібрали у цих колективних органів всі реальні важелі впливу, віддавши їх до рук репресивних та партійних органів. Систему рад та З’їздів було створено, однак вони виконували роль «демократичної ширми», за якою ховалась тоталітарна сутність режиму.

 

Здавалося б, після проголошення незалежності ці демократичні органи мали б запрацювати ефективно. Та на практиці органом влади стала лише Верховна Рада України. Цілу купу обов’язків і мінімум повноважень отримали органи місцевого самоврядування — обласні, районні, міські, селищні та сільські ради. Районні ради у містах повноважень взагалі не отримали. До них продовжують обирати депутатів, які, однак, вже нічого не вирішують, а просто хизуються своїм званням і користуються відповідними пільгами.

 

Деякі міста, зокрема Харків, Черкаси, Одеса та Львів, усвідомили цю проблему, і вирішили її шляхом повної ліквідації районних рад. Замість них були створені районні адміністрації, які виконують суто технічні функції і підпорядковуються безпосередньо міській владі. Сьогодні цю проблему зрозуміли і в Кіровограді. 19 березня 2010 року, на сесії кіровоградської міської ради, було вирішено провести громадські слухання з цього питання. Слухання призначили на 28 квітня.

 

Керівник робочої групи з підготовки громадських слухань «Про неутворення районних у місті рад», член міськвиконкому Григорій Давидов на прес-конференції 13 квітня зазначив, що ліквідація районних у місті Кіровограді рад значно спростить систему управління містом. «Питання навіть не в економії коштів. Питання в тому, що таким чином спрощується система управління», — сказав Давидов.

 

За його словами, у випадку ліквідації районів обслуговування населення спеціалістами районних управлінь соцзахисту та інших установ здійснюватиметься в такому ж обсязі, як і зараз. Він наголосив, що спеціалістів, які безпосередньо працюють з населенням, не буде скорочено. «Скорочення, певно, торкнуться апаратних працівників», — зазначив Давидов.

Він також повідомив, що міськвиконкомом організовано проведення відповідних соціологічних опитувань населення. Крім того, громадським слуханням передуватимуть збори трудових колективів, голів квартальних комітетів.

 

В той же час, керівництва районних рад заявили, що їх ліквідація — це політичне замовлення. Голова Ленінської райради Петро Романюк переконаний, про економію і оптимізацію управління не йдеться. Причини ліквідації районних рад — політичні. «Багато хто каже, що вони (ради — Ред.) нічого не вирішують. Ми й справді часто не вирішуємо питання капітального характеру, тому що нам, на жаль, міська рада заборонила проводити капітальні роботи. Біда в тому, — вважає пан Петро, — що законодавець 68 статтею Бюджетного Кодексу визначив, що склад доходів і видатків районних у містах рад визначається міською радою. Повноважень у нас багато, але міська рада не дає нам фінансової можливості їх реалізувати».

 

«Міська влада може зробити все. Але яким ресурсом і якою ціною? Безумовно, вона може зробити все те, що робить сьогодні район. Для цього їй потрібно буде або увібрати в себе всі ті виконавчі органи, які є в районі, або створити точно такі ж», — зазначив Романюк.

Управлінська модель міста, як і всієї держави в цілому, надзвичайно ускладнена, тому її спрощення піде лише на користь простим громадянам. Змінювати варто ще багато чого в Україні, щоб вона змогла зняти з себе «совок», і перетворитись на успішну країну. З чогось варто починати. Чому би не почати з райрад?

 

КОМЕНТАРI


Олександр СОЛОНТАЙ, експерт з питань місцевого самоврядування Інституту політичної освіти, депутат Закарпатської обласної ради:

— Ліквідацію районних у місті рад оцінюю позитивно. Такий крок оптимізує місцеве самоврядування, його управлінську структуру, зменшить фінансові витрати на утримання персоналу. Вона (управлінська структура) стає значно раціональнішою. Сам факт прийняття рішення про проведення громадських слухань у місцевій громаді підіймає дискусію «А які повноваження взагалі існують?», що є надзвичайно позитивною тенденцією, враховуючи, що значна кількість депутатів взагалі не знають своїх повноважень...

 

Неутворення районних у місті рад збільшує відповідальність міської ради і, в той же час, зменшує можливість для чиновників практикувати «міжкабінетний футбол», коли звернення блукає, і навіть «зникає», коли ради пересилають його одна одній, не бажаючи на нього відповідати.

 

Загалом це питання варто вивчати в залежності від того, які повноваження і які функції має конкретно взята райрада. Якщо мова йде про Кіровоград, то ці райради існують лише для того, щоб існувати, тому корисність такого кроку поза всякими сумнівами.

 

Якщо ж виникає потреба у створенні якогось проміжного органу між міською владою та мешканцями, то в Україні вже давно існує Закон «Про органи самоорганізації населення», і будь-яка ініціативна група може створити квартальний комітет, аби впливати на прийняття рішень міською владою. Потрібне лише бажання.

 

Олексій ХМАРА, президент Кіровоградської обласної громадської організації «Творче об’єднання «Технології оптимального розвитку особистості», експерт з питань місцевого самоврядування:

— Це позитив. Райради не впливають на суспільно-політичні процеси в місті. Вони мають повноваження, але не мають ресурсу для їх реалізації. Це така собі «дорадча рада», яка використовується як тестер настроїв населення на прийняття непопулярних рішень.

З іншого боку, ліквідація райвиконкомів — це передчасний крок. В один момент їх ніхто не зможе ліквідувати. Я прогнозую, що вони будуть або замінені на районні адміністрації, або буде посилено структуру управлінь та відділів міської ради.

 

Також, виникає питання: а як бути зі Статутом міста, де чорним по білому написано, що міська рада узгоджує зміни з райрадами? Вони ніколи в житті не погодяться на свою ліквідацію! Тому це реально зробити лише за нової каденції міської влади, тобто — після наступних виборів, коли їх просто не створять. А це — не раніш, ніж за рік.

 

Сьогодні ми маємо дві альтернативи райрадам:

Перше — створення райадміністрацій. Тобто вибудовується жорстка вертикаль, голови призначаються безпосередньо міським головою. З точки зору адміністрування, це чудова модель. З точки зору демократії — не дуже... Така система добре функціонуватиме, якщо голови будуть «слухняними». Однак на прикладі Києва ми можемо бачити ряд проблем у такому механізмі.

 

Друге — створення системи сильних органів самоорганізації населення. Це можна робити і шляхом ініціативи «знизу» — від самих мешканців, можна — «зверху». Тоді влада сама ділить місто на квартали. І перший, і другий варіант мають право на існування, і ми маємо конкретні приклади їх успішної реалізації в українських містах. Однак впливовими вони зможуть бути лише в тому випадку, якщо вже сьогодні працювати над їхним посиленням, щоб було кому передати повноваження за рік.

 

Найважливішим же питанням на сьогодні я вважаю створення зрозумілих «правил гри» для міської влади й ініціативної громади».

 

Дмитро Сінченко, для Всеукраїнської щоденної газети "День"

 

Оставить комментарий

Комментарии: 0
аналітична платформа "YouControl"
аналітична платформа "YouControl"
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер

Подобається сайт? Поділись посиланням із друзями у соцмережах!