Згадки про мене у Всеукраїнських та міжнародних мас-медіа за 2015р.

Райкович програє вибори в Кіровограді через «договорняки» та подвійні стандарти – експерт

Головна причина поразки кандидата від «БПП» в мерських виборах – це подвійні стандарти та союз із «регіоналами».

Таку думку в рамках спецпроекту «ОБРАНІ» висловив кіровоградський політолог Дмитро Сінченко.

«Чомусь вони не помітили фальсифікацій виборів у першому турі, про які говорила в тому числі й АПН. Сьогодні вони мають претензії до тих самих дільниць, про які ми говорили в першому турі. Але пізно пити боржомі», – наголосив експерт.«Слово і Діло» продовжує аналіз кількісних і якісних показників передвиборчих програм фіналістів мерських виборів в Україні.

За його словами, для перемоги Райковича, його команда повинна була мобілізувати демократичного й патріотичного виборця. Необхідно було пояснити, що кандидат від демократичних сил бореться проти «регіонала».

«Що ж ми побачили натомість? Публічні сюсюкання та загравання. «Договорняки» та обіцянки співпраці. І хто за вас мав би проголосувати? Чи доречні тут аналогії з Кривим Рогом? Аж ніяк. Там є кому вийти за Мілобога. Він має справжню народну підтримку. Хто вийде підтримати Райковича? Найбільше для перемоги Стрижакова зробив виборчий штаб Райковича», – проаналізував ситуацію політолог.

Читайте також: Експерт: неочікуване висунення Райковича в Кіровограді – домовленість «Опоблоку» та влади

Зазначимо, що раніше голова Кіровоградського територіального відділення ВГО «Комітет виборців України» Володимир Гришко розповів, що Райкович – це колективна кандидатура, яку запропонувала група підприємців, два депутати Верховної Ради України Костянтин Яриніч і Станіслав Березкін, а також частина колишніх «регіоналів» і представники «БПП».

Заступнику мера Кіровограда подарували пачку презервативів

Пачку презервативів вручили заступнику мера кіровограда Сергію Колодяжному активісти. Так відреагували на опитування, про перейменування міста, яке провели тут 25 жовтня під час місцевих виборів. За його результатами з майже 46 тисяч голосів, 35 тисяч віддали російській назві Єласиветград.

Активісти виступають проти повернення назви часів Російської імперії

"Презервативи - бо в них є народна назва - не вельми приємна. І цей народ - більшість мешканців Кіровограда, вважатиме всіх, хто ініціював цю безглузду затію - "громадське опитування про перейменування міста". Його ініціювали, організували і збираються завтра визнати результати виключно прихильники проросійської назви "Єлисаветград". І цифру своїх прихильників вони також визначили заздалегідь. Все в кращих традиціях "русского міра", - каже активіст Дмитро Сінченко.

Розповідають, що провели експеримент під час опитування.

"Намагались проголосувати без паспорту, і це в них вдалось. Тобто, результатам цього заходу довіряти не можна," - додає він.

У середу міськрада планує передати результати до Верховної Ради. Нардепи ж мають проголосувати за перейменування обласного центру.

Нагадаємо, під час соцпитування назва Єлисаветград набрала понад 35 тисяч голосів серед майже 46 тис. опитаних. Найближчому конкуренту - Інгульську - відддали перевагу 4,3 тисячі опитаних, Златополю - 3,5 тисячі, Кропивницькому - 1,2 тисячі. Також пропонувалися назви Благомир, Ексампей та Козацький.

У Кіровограді екс-«регіонали» та представники «БПП» домовились підтримувати одного кандидата – Гришко

За останні місяці виконувач обов'язків міського голови Кіровограда здобув достатньо позитивні іміджеві позиції у місті за рахунок вдалого освоєння бюджетних надходжень.


Таку думку в рамках спецпроекту «ОБРАНІ» висловив голова Кіровоградського територіального відділення ВГО «Комітет виборців України» Володимир Гришко.


І хоча Марковський, який уже заявив, що не буде балотуватись у мери, був представником партії «Батьківщина», за словами представника КВУ, йому вдалося дотримуватися певного нейтралітету у власних діях і керувати містом за рахунок своєї мудрості.


Щодо кандидатів у мери, то за словами Гришка, наразі слід відзначити, що у місті з'явилась достатньо сильна фігура пана Райковича.


«Райкович – генеральний директор компанії «Ятрань» і представник бізнес-структур. Це колективна кандидатура, яку запропонувала група підприємців, два депутати Верховної Ради України Костянтин Яриніч і Станіслав Березкін, а також частина колишніх «регіоналів» і представники «БПП», – відзначив експерт.


Водночас Володимир Гришко висловив побоювання, що висунення Райковича може бути суто технологічним кроком.


«Так як підприємницькі структури Кіровограда не мають свого сильного претендента і виставляють бізнесмена, насмілюсь припустити, що це робиться лише для того, щоб посісти місце голови. Натомість місяців за шість Райкович може покинуте свою посаду, а на його місце буде знову призначений секретар міської ради або ж нова кандидатура», – зауважив експерт.


Загалом же, за його словами, на перемогу у першому турі не варто сподіватись жодному з кандидатів. Але для того, щоб потрапити до другого, кандидатам у мери слід набрати як мінімум 12-15 тисяч голосів виборців, а це завдання в умовах низької явки може бути не під силу багатьом, відзначив представник КВУ.


У свою чергу, інший кіровоградський політолог Дмитро Сінченко вважає, що команді Райковича, чия кандидатура з'явилася практично перед початком активної фази виборчої кампанії, ще доведеться докласти зусиль, щоб довести виборцям міста свою альтернативність вже розкрученим лідерам перегонів та вивести його у другий тур з першого місця.


«На боці Райковича бренд успішності його підприємства та бренд «БПП», проте слабким місцем команди може виявитись підтримка Райковича з боку колишніх відомих «регіоналів» та його заангажованість у виборі Єлісаветграду як нової назви Кіровограду. У перспективі другого туру це може позбавити достатньої підтримки його кандидатуру з боку проукраїнськои налаштованої частини виборців «БПП», «НФ» та «Батьківщини», що можуть проголосувати ногами та не дати кандидату від влади необхідних додаткових голосів», – констатував експерт.


Нагадаємо, що стежити за ходом подій і дізнаватися про попередні результати місцевої виборчої кампанії тепер можна за допомогою онлайн-спецпроекту «ОБРАНІ».

"Протестувальники повелися на пропаганду і на те, як їм ці зміни до Конституції пояснювали, адже їх мало хто читав", - Д.Сінченко

03.09.2015 15:00
Автор: Юлія Дилова

15.00-16.00 «Полілог»

(вед. - Ю. Дилова)
Гість - Дмитро Сінченко, Всеукраїнська ініціатива "Рух Державотворців"
Тема: «Наслідки подій 31 серпня та 1 вересня»

 

Джерело: Ера Медіа
2015-09-03 13:52:10

Вибори мера Кіровограда можуть завершитись у першому турі – експерт

Вибори міського голови Кіровограда можуть завершитись у першому турі, а основна боротьба, вочевидь, розгорнеться між екс-нардепом Андрієм Табаловим, екс-регіоналом Артемом Стрижаковим і сином нардепа групи «Відродження» Станіслава Березкіна Максимом.


Про це в коментарі «Слову і Ділу» у рамках спецпроекту «ОБРАНІ» розповів кіровоградський політолог Дмитро Сінченко.

«Станом на сьогодні свій намір балотуватись на посаду міського голови яскраво демонструють Андрій Табалов («Рідне місто»), Олександр Чорноіваненко («Батьківщина»), Артем Стрижаков («Опозиційний блок»), Сергій Михальонок («Народний контроль») та Рафаель Санасарян («Радикальна партія Ляшка»). Вони вже розпочали (дехто – ще з парламентських виборів 2014 року – Ред.) активну агітаційну кампанію на білбордах та у ЗМІ. Зважують свої сили Максим Березкін та Володимир Пузаков, а «Солідарність», «Самопоміч», ВО «Свобода» та «Укроп» лише визначаються з кандидатами», – каже експерт.


За його словами, найбільш рейтинговим кандидатом, згідно всіх соціологічних опитувань та аналітичних оглядів, є Андрій Табалов. Він тривалий час працює з виборцями через діяльність власної громадської організації, яка займається й соціальними питаннями (допомога малозабезпеченим), і благоустроєм територій, і спробами впливу на рішення як органів місцевого самоврядування, так і органів влади на національному рівні. Однак першість у соціологічних рейтингах не позбавляє Табалова конкурентів.


«Табалову намагається скласти конкуренцію екс-регіонал Артем Стрижаков. Він не припиняв виборчої кампанії ще з парламентських виборів 2014 року, діючи методами, подібними до «Рідного міста» Табалова, але в менших масштабах. Проте його більш ніж скромні результати на попередніх виборах не залишають йому шансів на успіх», – вважає Сінченко.

Подібна ситуація, за його словами, і у Максима Березкіна, який, втім, має більшу підтримку, ніж Стрижаков.


«Можливо, сумніви у власних силах досі не дають йому розпочати активну виборчу кампанію, хоча мінус Максима – це відсутність рейтингової політсили, яка б його підтримала», – наголосив Сінченко.


Крім того, за словами політолога, зважаючи на позитивну динаміку зростання рейтингу Табалова та відсутність гідної конкуренції, ситуація у місті дозволяє припускати, що вибори у Кіровограді можуть завершитись у першому турі. А зволікання «Солідарності» та «Самопомочі» з оприлюдненням власних кандидатів лише зменшують їхні шанси на високий результат.


Нагадаємо, слідкувати за перебігом подій та попередніми результатами місцевої виборчої компанії, що стартує у вересні цього року, відтепер можна за допомогою нового онлайн-спецпроекту від системи народного контролю «Слово і Діло» – «ОБРАНІ».

На опрос о переименовании Кировограда просят выделить миллион гривен

На заседании постоянной комиссии Кировоградского городского совета по вопросам бюджета, налогов, финансов, планирования и социально-экономического развития сумма в 1 миллион 85 тысяч гривен вызвала оживленное обсуждение. Депутаты принялись искать способы сократить сумму. Комиссия просто не знает, откуда брать деньги.


Одни предлагают воспользоваться резервным фондом, другие считают, что опрос - это "не совсем то" ЧП, ради которого крайне необходимо изыскать такие деньги. Третьи в целях экономии средств рекомендуют проводить опрос одновременно с выборами в местные советы 25 октября.


В итоге постановили: комиссия будет рекомендовать на сессии Кировоградского горсовета выделить на опрос 600 000 гривен из резервного фонда. Где искать недостающую сумму и как экономить бюджет, чтобы процедура переименование не повлекла за собой большие расходы из бюджета, будут обсуждать на следующих заседаниях бюджетной комиссии.


- Референдум вообще не предусмотрен украинским законодательством, - напоминает глава Ассоциации политических наук Дмитрий Синченко. - Кировоградский горсовет не может провести референдум, но собирается провести какой-то опрос. Однако - вне зависимости от того, проведут ли этот опрос или не проведут, вне зависимости от результатов опроса, - новое название городу все равно будет выбирать Верховная Рада. Зачем выбрасывать 600 тысяч, не понимаю...


Один из депутатов Верховной Рады 7-го демсозыва (того, который был досрочно распущен после так называемой "революции Достоинства") не так давно профинансировал опрос жителей областного центра. 74 процента опрошенных не хотят переименования Кировограда.

Експерт: Марковський – єдиний, хто не втягнений до виборчих перегонів у Кіровограді

В.о. міського голови Кіровограду Іван Марковський на сьогодні є єдиною незаангажованою фігурою, яка стоїть на чолі міста та не втягнена до виборчих перегонів.

 

Про це у коментарі в рамках спецпроекту «ОБРАНІ» розповів кіровоградський політолог Дмитро Сінченко, інформує «Слово і Діло».

 

«Марковський отримав головну посаду в місті неочікувано. Він не готувався до цього ані морально, ані програмно. Він не мав чітких зобов’язань перед виборцями, адже його не обирали на посаду міського голови. Він очолив місто тимчасово, і станом на сьогодні не висловлював амбіцій чи бажання йти на вибори. До того ж, ВО «Батьківщина» – партія, від якої Івана Івановича обрано депутатом міськради – вже визначилась зі своїм кандидатом на посаду міського голови, і це не Марковський. А тому він на сьогодні єдина незаангажована фігура, яка стоїть на чолі міста та не втягнена до виборчих перегонів», – розповідає експерт.

 

Оцінюючи ж діяльність в. о. мера, Сінченко відзначив, що, попри те, що Марковський не здійснив якихось докорінних змін у місті, він як мінімум забезпечив нормальну роботу всіх комунальних служб.


«Було збудовано міст через Інгул і розчищено саму річку, незважаючи на всю критику та опір з боку опонентів. Марковський передає міське господарство у аж ніяк не найгіршому стані. До нього і не могло бути завищених очікувань хоча б тому, що він нічого не обіцяв», – резюмував спеціаліст.

 

Читайте також: Всесильна гречка: «метод Корбана» використовують уже і в Кіровограді

 

Нагадаємо, самостійно моніторити хід майбутньої місцевої виборчої кампанії 2015 року можна за допомогою нового онлайн-спецпроекту від системи народного контролю «Слово і Діло» – «ОБРАНІ».

Чого чекати від тимчасового мера? - ВВС Україна

Про те, як живеться у містах з тимчасовим керівництвом, з'ясовує "День".


Видання наголошує, що країною пронеслася хвиля відставок міських голів: в одних містах (Черкаси і Суми) вони одразу ж були переобрані, в інших (Житомир, Кіровоград, Дніпропетровськ) тимчасові керівники залишилися чекати місцевих виборів.


Але стабільною і злагодженою їхню роботу з міськими радами, на думку політолога Дмитра Сінченка, навряд чи можна назвати, адже депутатський корпус ніде не змінювався.


Проте експерт вважає, що недружня до таких мерів більшість у міськрадах - не найголовніша проблема цих тимчасових керівників.


"Найбільша проблема - у психологічному аспекті. Виконувачі обов'язків морально не готувались до таких відповідальних посад, вони не мають програми дій, жодних моральних зобов'язань перед виборцями, впевненості, що можуть втримати крісло й після виборів ", - цитує газета пана Сінченка.


За інформацією газети, розуміють тимчасовість свого становища і міські голови Києва, Миколаєва, Херсона, Чернівців, Одеси і Ужгорода, обрані після "революційних" відставок у 2014 році.

Да минует меня чаша сия...Європа не хоче вірити у війну з Росією, - Д.Левусь

25.06.2015 09:08


9.08 – 10.00 «Велика країна» Спікери - Дмитро Сінченко, Всеукраїнська ініціатива "Рух Державотворців" 

Дмитро Левусь, політолог, Керівник центру суспільних досліджень «Український Меридіан»

Тема: «Наскільки реальна загроза 3-ї Світової війни»

 

 

КПУ нарешті відійде у минуле і буде засуджена – Сінченко

Гості «Вашої Свободи»: Дмитро Сінченко, політолог, голова Асоціації політичних наук; Катерина Везєлєва, експерт Інституту демократії та соціального прогресу.

Дмитро Шурхало: Приводом для нашої розмови став інформаційний розголос довкола виклику Петра Симоненка до СБУ на допит. Слідчі (пішла така інформація, знову ж таки з посиланням на СБУ) хочуть з’ясувати обставини його візиту на пленум Компартії Російської Федерації, зміст його заяв, які він там зробив, зміст деяких його заяв, які він зробив в Україні.


Пропоную послухати, що сказав в інтерв’ю Радіо Свобода сам Петро Симоненко з цього приводу. Це він сказав учора пізно ввечері.

Петро Симоненко: У мене немає ніяких, так би мовити, моментів, які свідчили б про те, що я як громадянин України, як лідер Компартії проводжу антидержавну чи якусь антизаконну діяльність. Тому у мене немає підстав не з’явитися.

Але ще раз хочу підкреслити, що, на жаль,  в Україні сьогодні проти Компартії ведеться жорстка боротьба. І ви знаєте, що це розпочиналося і у Верховній Раді, коли незаконно фракцію розпускали, коли вносили різні законопроекти щодо заборони використання комуністичної ідеології, коли з інтернету понависмикували факти і СБУ та прокуратура представили їх начебто як факти підтвердження нашої незаконної діяльності, а Мін'юст, не перевіряючи нічого, передав у суд позов для заборони Компартії.

Я невипадково оприлюднив свій виступ на нашому сайті, щоб усі, хто чують цю брехливу позицію звинувачення на адресу і мене особисто, і Компартії, самі відчули, що відбувається в нас у державі.

Коли ми говоримо про суто річницю, яку сьогодні ми обговорювали на пленумі КПРФ, як її зустріти, мається на увазі Велику жовтневу соціалістичну революції, а тут звинувачують в антидержавницькій діяльності.

Коли ми підтверджуємо, що Україна була створена тільки завдяки дії Великої жовтневої соціалістичної революції, так це їхня антидержавницька позиція. Так це просто, м’яко кажучи, смішно.

– Бачите, смішно Петрові Симоненку, але на допит він готовий прийти. Він це стверджує.

Але сьогодні речниця СБУ Олена Гітлянська заявила про те, що Симоненко ухиляється від того, щоб отримати повістку. Отже, зберігається поки що певна невизначеність. 

Панове, яке враження на вас ця історія справляє?

Катерина Везєлєва

Катерина Везєлєва: Ви ж знаєте на сьогоднішній день, що таке КПУ, чи є КПУ партією, яка сповідує ліві ідеї, ліві принципи. Для мене на сьогоднішній день, та і для багатьох моїх колег, КПУ – це частина посібника з історії. Це вже історія. Якась політична сторінка, яку вже пора перегорнути і йти новими шляхами. Якщо рухатися у ліву сторону, то рухатися не з Симоненком і КПУ, а з новими рухами, з новими об’єднаннями, які сповідують саме ці цінності, ліві цінності

– Пане Сінченко, які Ваші враження від історії з Петром Симоненком?Дмитро Сінченко​Дмитро Сінченко: Я вражений лише тим, що все це так пізно почалося і чому це не було зроблено ще рік тому. Чому його тоді не викликали, не намагалися арештувати і тому подібне? Але це закономірність. Це рано чи пізно мало статися і не лише з Петром Симоненком, але й з усіма іншими членами цієї партії, які сприяли саме розвитку і сепаратистських рухів, і проросійських настроїв у південних та в східних регіонах України.

– А Ви погоджуєтеся з тим, що КПУ – це вже минуле? Чи це все ж таки ще гравець на українській політичній сцені?

Дмитро Сінченко: Поки вона не знята з реєстрації, то вона все ще залишається сама собою. Але сподіваюся, що це не надовго.

А повертаючись до теми, чи були комуністи лівими, чи були вони українськими, то дійсно…

– Ми до цієї теми ще перейдемо. Давайте ми ще історію з КПУ розглянемо.

Вас не дивує, що більшість закидів саме на адресу комуністів, а не Партії регіонів, яка була значно  активнішою у певний період з приводу того, про що Ви кажете, з розпалювання певних конфліктів?

У риториці комуністів набагато більше закликів до повалення державного ладу. Регіони робили, а комуністи закликали

Дмитро Сінченко: Партія регіонів насправді поводилася трошки розумніше. Вона не так явно це все робила. У риториці комуністів набагато більше закликів, справжніх закликів до повалення державного ладу. Регіони робили, а комуністи говорили і закликали, я так сказав би.

– Цікава характеристика.

Пані Вєзєлєва, Ви сказали, що це в минулому. Але наскільки (ми бачили події останнього року) активно в тих подіях можна казати про участь комуністів, про те, що вони там відіграли якусь помітну роль?

Катерина Везєлєва: Вони відіграли роль, тому що вони були представлені у парламенті. У них була власна фракція. Вони пропонували і голосували за закони. У них були виборці…

– Безперечно. Але я мав на увазі події останнього року.

Тобто те, що вони балотувалися і брали участь у політиці, то це цілком легальна діяльність, в якій їм нічого не можна закинути. Кожен має право балотуватися і бути обраним, якщо немає певних обставин.

Я беру те, за що їх зокрема Мін'юст намагається, щоб суд розглянув питання про заборону КПУ. Наскільки ці закиди, на Вашу думку, є обґрунтованими, з огляду на події останнього року?

Катерина Везєлєва: Я згодна з моїм колегою Дмитром, який сказав, що на сьогоднішній день КПУ існує де-юре, але де-факто, чи є за цієї партією дійсно люди, а не папірці. І неважливо, чи у Мін'юсті, чи ще десь. Я вважаю, що просто КПУ – це минуле. У них є якісь справи, які за ними залишилися. І, можливо, ця влада або будь-яка інша влада буде пред’являти щось або спогади якісь, хто і що робив…

– А Вам не здається, що історія у нас дуже вибухонебезпечна, що у нас часто починають з історії, а закінчують хімією, якимись такими вибуховими речовинами?

Катерина Везєлєва: Не здається. Якось треба, як я зазначила раніше, перегортати сторінку. Перегорнули ми сторінку рік тому – ми пішли далі вперед до Європи, до європейських цінностей, до європейських сподівань. І рівнятися на минуле, рівнятися на це? Я думаю, що українці зробили свій вибір. І зараз ми його можемо бачити за вікном.

– Пане Сінченко, в такому разі наскільки сильно історія впливає на політику?

Дмитро Сінченко: Історія завжди сильно впливає на політику. І наші сусіди (Польща, Чехія, Словаччина, інші країни постсоціалістичні) завершили, поставили жирну крапку у своїй пострадянській системі, бо вони засудили тоталітарну систему влади, і вони засудили компартії. Це варто було зробити і нам ще на початку 1990-х.

– На початку 1990-х забороняли Компартію.

Дмитро Сінченко: Заборонили, але не засудили. І саме тому вона відродилася.

– Пані Вєзєлєва, Ви кажете, що перспективи мають бути, але, дивлячись на парламент, у ньому важко помітити ідеологічні партії, партії, які базувалися б на ідеології. З огляду на це, які перспективи у лівих політичних рухів, зокрема комуністичних, в Україні?

Катерина Везєлєва: Абсолютно підтверджую Вашу тезу щодо партій, які представлені у парламенті. Важко знайти партію, партію, яка сповідує ідеологію, партію, яка сповідує ліву ідеологію, ще важче знайти.

Наш Інститут демократі та соціального прогресу два роки тому заснував новий рух, який називається «Нова соціал-демократична платформа». Це платформа, об’єднання людей, які сповідують ідеї соціал-демократії. Упродовж двох років майже без фінансових коштів, без підтримки, адміністративного ресурсу у нашому пулі понад 700 активістів.

– Давайте ми не будемо зараз так рекламувати ваш рух.

Катерина Везєлєва: Це не реклама. Це дійсно практика, яка є повсякденна.

– Це прекрасно. Я бажаю вам успіху у вашому розвиткові. Але все ж таки які перспективи появи у парламенті нового лівого політичного проекту?

Катерина Везєлєва: Поки є людина праці, поки є наймана праця, то ліві сили, профспілки повинні бути представлені у парламенті.

– Пане Сінченко, що ж заважає зараз лівим в умовах, коли в Україні є помітним розподіл на якусь частину дуже багатих і на дуже великий загал дуже бідних, є дуже помітне соціальне розшарування? Чому в таких умовах не спрацьовує поділ ідеології і лівої ідеології, яка апелює до соціальної справедливості?

В незалежній Україні не було лівої української політичної сили

Дмитро Сінченко: Саме це і є наслідком історії. Тому що історично так склалося, що в незалежній Україні не було своєї лівої політичної сили, української політичної сили. Всі політична партії, які називали себе лівими, а це і комуністи, і соціалісти, і соціал-демократи і об’єднані, і роз’єднані, там було багато різних, і Прогресивна партія Вітренко, то вони всі вважали себе спадкоємцям Компартії СРСР у тій чи в іншій мірі. Вони святкували перше травня. Вони святкували жовтневу революцію, несли квіти вождеві Леніну і тому подібне, вони захищали топоніміку комуністичну і паразитували на ностальгії населення.

– Чесно кажучи, не пригадую лідерів СДПУ(о) біля пам’ятників Леніну. Можливо, я щось не пам’ятаю, але не можу згадати.

Дмитро Сінченко: Ну, у Кіровограді було.

– Були? У вас, здається, ще є пам’ятник Кірову.

Дмитро Сінченко: Зняли. Вже нема ні Кірова, ні Леніна.

– То ходили до комуністичних вождів лідери всього лівого спектру, так?

Дмитро Сінченко: Так. Ходили, не ходили, але захищали.

– Пан Сінченко зачепив тему, що українські ліві – не зовсім українські ліві. Я правильно Вас зрозумів, так? Наскільки ця проблема є актуальною? Наскільки вона шкодить чи допомагає, що в українських лівих до певної міри (те, що ми бачимо Симоненка на з’їзді КПРФ) надто тісна співпраця з російськими комуністами. Це їм заважає чи, навпаки, допомагає?

Катерина Везєлєва: Треба ж було запитати у Симоненка, чи дійсно це допомагає.

– А Ви як експерт як бачите, їм в Україні легше від цього, чи їм в Україні складніше від цього?

Катерина Везєлєва: У них був виборець, який голосував за них, який ходив з бюлетенями, викидав їх там. Тому цей виборець, якщо я пам’ятаю цю сторінку історії, нібито був з кримського регіону, в АРК. Ми знаємо, що там російська мова більш популярна. Тому, можливо, зв’язки з Російською Федерацією можуть допомагати КПУ.

Визнана міжнародним співтовариством  ліва партія. КПУ не входить до Соцінтернаціоналу

Але як наразі у них відбувається вся ця співпраця, то важко відповісти. Дійсно, я знаю, що будь-яка партія лівого спрямування, соціал-демократична, Лейбористська партія, якщо вона визнана міжнародним співтовариством, наприклад, це Соціалістичний інтернаціонал, то це, дійсно, ліва партія. КПУ, наскільки я пам’ятаю, не входить до Соціалістичного інтернаціоналу.

– Пане Сінченко, на Вашу думку, українські ліві можуть бути неорієнтованими на Москву?

Був усім відомий комуніст Хвильовий, який казав «Геть, від Москви!». Це було дуже давно. А знову ж таки можливий теоретично в Україні лівий політичний рух, який не агітує за проросійський вектор, за інтеграцію на пострадянському просторі?

Зрештою, ліва ідея не обов’язково на цьому має базуватися. Скажімо, китайські комуністи, там Компартія – провідна сила, не агітує ж за тіснішу інтеграцію з Росією.

Дмитро Сінченко: Можна пригадати, з чого починався український лівий рух. Він ще на початку минулого століття був в Україні домінуючим, адже саме лівими були і Михайло Грушевський, і Симон Петлюра, і Володимир Винниченко, більшість Центральної Ради була лівого спрямування і соціалістичних ідей. І лише радянська пропаганда, по суті, їх зробила правими.На всіх них було поставлене клеймо «буржуазних націоналістів» – вони вже нібито є «буржуазія», вони нібито не підтримують трудовий люд.

Відроджувати пам’ять лівих політиків довелося правим

Дійшло до парадоксальної ситуації, що в Україні відроджувати пам’ять лівих політиків довелося правим політикам, націоналістичним, консервативним, ліберальним, але не соціалістам і не соціал-демократам.

– Була колись (пригадуєте?) Компартія Західної України у міжвоєнній Польщі. Були ж популярними колись до певної міри, вони мали своїх прихильників…

Дмитро Сінченко: Це було переважно з меж СРСР. Вони виникали, вони підтримували. І з них будувалася потім окупаційна адміністрація.

– А які перспективи розвитку лівого руху в Україні? Відродження чи переродження Компартії (я маю на увазі у хорошому сенсі, тобто вона перетворюється у щось інше) від чого залежить?

Створення нових лівих партій буде у найближчий час

Катерина Везєлєва: Мабуть, не переродження, не відродження, а створення нових дійсно лівих партій, ті, які дійсно сповідують соціал-демократію. І я вважаю, що це буде і вже у найближчий час. Ми зараз можемо спостерігати, що є попит на соціальний діалог, на соціальне партнерство, є попит на ідеї рівності, на гендерну рівність і справедливість. Людина праці, особливо зараз, не є захищена. Звільняють з роботи, скорочення чи не скорочення – до кого йти, кого просити?

– Профспілка, очевидно, має працювати.

Катерина Везєлєва: Якщо вона є. Так?

Середній вік профспілкового лідера 67 років

Більше того, наскільки я пам’ятаю, мені колеги розповідали, що середній вік профспілкового лідера – це зараз 67 років. Тут ми вже з вами повертаємося до Компартії, що цей лідер профспілки, мабуть, був учасником Компартії. Тут починається заново.

Тому я вважаю, що тут є майбутнє. І воно – добре майбутнє. Якщо ми візьмемо приклад Європи, то ми знаємо, що соціал-демократи утвердилися в парламенті.

– Пане Сінченко, перспективи лівого руху, Компартії цієї чи, можливо, якоїсь іншої, від чого залежать, на Вашу думку?

КПУ відійде у минуле і буде засуджена. Нова має з’явитися з профспілок

Дмитро Сінченко: Я думаю, що ця (КПУ – ред.) успішно нарешті відійде у минуле і буде засуджена. А нова має дійсно з’явитися з профспілок, з низин суспільства. Вона має вирости з незалежних профспілок, які з’являються не на основі ностальгії за СРСР, а на основі справжнього низового руху. І таким чином поступово з’являться і ліві політичні сили. І вони, можливо, згадають, що є такий Винниченко, є такий Симон Петлюра і всі інші класики української лівої ідеї.

Мені, до речі, відомі подібні рухи. Наприклад, є така «Трудова солідарність», профспілка, яка хоче стати політичною силою і має такі амбіції. Є ряд інших, можливо, менших трохи політичних сил чи політичних рухів.

– У них є перспективи, на Вашу думку? Так?

 

Дмитро Сінченко:  У них є перспективи, тому що завжди є кого захищати.

аналітична платформа "YouControl"
аналітична платформа "YouControl"
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер

Подобається сайт? Поділись посиланням із друзями у соцмережах!