Згадки про мене в матеріалах Кіровоградських інтернет-видань у 2014 році

У Кіровограді говорили про самоорганізацію та протести

За останній рік кіровоградці скористались своїм правом на мирні протести більше, ніж за 10 попередніх років разом узятих. Такою статистикою поділились із журналістами «Златополя» активісти Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!» під час проведення тренінгу для громадських активістів «Самоорганізація місцевих громад». 
 
Так, за словами координатора ініціативи у Кіровоградській області Дмитра Сінченка, така насиченість мирними зібраннями викликана тим, що за один рік у нас відбулось дуже багато подій, які й досі тримають громадян у постійній напрузі. І Євромайдан, і революція, і війна, і дві виборчі кампанії, і економічна криза, і багато інших тем змусили кіровоградців користуватись своїм правом на мирні зібрання не лише в обласному центрі, але і майже у всіх населених пунктах області. 
Щоб вміло користуватись таким інструментом, як мирні зібрання, громадянам необхідні спеціальні знання та навички. Саме цим питанням активісти ініціативи «За мирний протест!» переймались останні пів-року, провівши навчальні семінари-тренінги для мешканців більшості районних центрів Кіровоградської області. 
Нещодавно відбувся фінальний захід, організований Асоціацією Політичних Наук (організація-учасник ініціативи в Кіровоградській області). Його відвідали активісти як з самого Кіровограду, так і з районних центрів. Бажаючі змогли отримати корисні знання про те, як організувати мирне зібрання, як ефективно впливати на місцеву владу та вирішувати проблеми своєї громади. 
«З досвіду власної громадської діяльності можу сказати, що мирні зібрання – це один із найефективніших інструментів захисту інтересів громади. Проте, факт його надмірно частого застосування – це свідчення того, що решта інструментів у нашій державі не працюють. А хотілося б, щоб люди також проводили громадські слухання, громадські ініціативи, референдуми, створювали органи самоорганізації населення, проводили громадські експертизи, спостерігали за роботою судів, органів місцевого самоврядування, слідкували за їхніми рішеннями… адже так можна значно детальніше формулювати запит і досягати мети. Саме на такі речі ми й орієнтуємо наших активістів під час тренінгів. І це дає свої результати!» - пояснив Дмитро Сінченко.

В Кіровоградському прес-клубі Асоціація Політичних Наук презентувала результати соцопитування у 99-му ВО

Сьогодні, 17 жовтня 2014 року, в Кіровоградському прес-клубі відбулася прес-конференція Дмитра Сінченка, голови Кіровоградської обласної організації "Асоціація політтчних наук", який презентував результати дослідження соцопитування по 99-му ВО. 

Так, за його словами, у рейтингу політичних сил по виборчому округу № 99 (місто Кіровоград) лідерство впевнено тримають проєвропейські партії. Першість впевнено тримає Блок Петра Порошенка з підтримкою у 28,8%. Друге, третє і четверте місця займають РПЛ, Батьківщина і Громадянська позиція, з незначною різницею. Закриває п’ятірку прохідних партій Народний Фронт з результатом 8,5%. 

Не зважаючи на потужну агітаційну кампанію, яку проводять Опозиційний блок та Сильна Україна, їх рейтинг не дозволяє їм подолати прохідний бар’єр. Хоча, Сильна Україна знаходиться на межі проходження з рейтингом 4,5%.

Другий і третій вибір виборців (відповідь на питання «За кого Ви проголосуєте, якщо Вашої партії не буде в бюлетені?») показав, що БПП має резерви голосів серед виборців Народного Фронту, ГП і Сильної України. За РПЛ могли б проголосувати виборці Батьківщини і Свободи, за Батьківщину – виборці РПЛ і Народного Фронту. 

У разі відсутності в бюлетені Блоку Порошенко, найбільша кількість їх голосів дісталась би Народному Фронту, Громадянській позиції і... Сильній Україні. Останнє можна пов’язати зі сформованим іміджом Порошенка як миротворця. 

У Громадянської позиції електоральне поле найбільше перетинається з Народним Фронтом і практично повністю співпадає з Самопоміччю. 

Що цікаво, половина виборців Сили Людей своїм другим вибором називають Опозиційний блок. Це можна пояснити тим, що маловідому партію СЛ плутають із розрекламованою Сильною Україною Тігіпка. Подібна ситуація спостерігається і з партією «Заступ», яку плутають із Самопоміччю (припускаю, що через однакову кольорову гамму кампанії і новизну обох назв).

Результати для політичних партій:

Блок Петра Порошенка - 28,8 %

Радикальна партія Олега Ляшка – 13,2 % 

ВО «Батьківщина» – 12,6%

Громадянська позиція (А. Гриценко) – 11,6 %

Народний Фронт – 8,5 %

Сильна Україна – 4,5%

Самопоміч – 3,8 %

ВО Свобода – 3,4 %

Опозиційний блок – 2,9%

Блок Лівих Сил – 2,5%

Правий сектор – 2,3%

Комуністична партія України – 1,5 %

Сила Людей – 1,3%

Політична партія «Заступ» – 1,1%

Інтернет партія України – 0,8%

Інші партії – 1,2 %

Серед кандидатів перше місце посідає Костянтин Яриніч від БПП (23,2%). На другу позицію досить не сподівано вийшов самовисуванець Березкін (19,1%).

Третій, четвертий і п’ятий результати з різницею в межах похибки мають Бородіна, Топчій і Стрижаков. Лариса Онул знаходиться на 6-й позиції з результатом 6,2%.

Цікаво, що за двійника Андрія Табалова досі готові проголосувати аж 4,5%, не зважаючи на те, що справжній нардеп Андрій Табалов так і не висунув своєї кандидатури. 

Якщо взяти до уваги питання другого та третього вибору, то за Яриніча готові голосувати виборці Березкіна, Шевченко, Петіка і частково Топчія. За Березкіна могли б проголосувати майже всі виборці Стрижакова і Табалова. 

Бородіну могли би підтримати переважна більшість виборців Лариси Онул та Сергія Михальонка.

Резерв голосів Топчія – у Яриніча і Ращупка.

Костянтин Яриніч (БПП) – 23. 2 %

Максим Березкін – 19,1 %

Тетяна Бородіна (РПЛ) – 10,4 %

Павло Топчій (Батьківщина) - 10,2 %

Артем Стрижаков – 9,8 %

Лариса Онул – 6,2 %

Андрій Табалов – 4,5 %

Сергій Михальонок – 3,8%

Олександр Гавриленко – 3,1%

Олена Шевченко – 2,7%

Олександр Петік – 2,6%

Василь Ращупко – 2,5%

Інші кандидати – 1,9 %

Для довідки: Дослідження проведене Асоціацією Політичних Наук з 6 по 12 жовтня 2012 року. Було опитано 1000 респондентів віком від 18 років, постійних мешканців Кіровограда, в мікрорайонах, що входять до 99-го виборчого округу, за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у місті Кіровоград (на території, що входить до ВО № 99). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,5% з імовірністю 0,95.

НАПРЯЖЕННЫЙ ФИНАЛ

Автор: Админ
 

05.07.2014

Вот такая получилась табличка финала «праймериз»:

За кого из кировоградцев из приведенного списка Вы готовы проголосовать на внеочередных парламентских выборах (не более 3 чел.)

  • Саенко Ирина (14%, 142 по голосам)
     
  • Синченко Дмитрий (13%, 132 по голосам)
     
  • Противсех (12%, 114 по голосам)
     
  • Коротков Анатолий (11%, 107 по голосам)
     
  • Андреева Лариса (10%, 95 по голосам)
     
  • Урсол Григорий (8%, 84 по голосам)
     
  • Илючек Юрий (8%, 76 по голосам)
     
  • Онул Лариса (7%, 74 по голосам)
     
  • Мягкий Виктор (7%, 72 по голосам)
     
  • Филипенко Игорь (7%, 67 по голосам)
     
  • Ткаченко Татьяна (6%, 61 по голосам)
     
  • Гавриленко Александр (5%, 53 по голосам)
     
  • Шубина Людмила (5%, 49 по голосам)
     
  • Ярынич Константин (5%, 45 по голосам)
     
  • Рыбченков Геннадий (4%, 44 по голосам)
     
  • Мармер Ефим (4%, 42 по голосам)
     
  • Мурованый Вадим (4%, 35 по голосам)
     
  • Топчий Павел (3%, 29 по голосам)
     
  • Манженко Евгений (3%, 29 по голосам)
     
  • Шворак Елена (3%, 28 по голосам)
     
  • Богданович Андрей (3%, 25 по голосам)
     
  • Дануца Александр (2%, 23 по голосам)
     
  • Талашкевич Виктория (2%, 19 по голосам)
     
  • Бахмач Евгений (2%, 17 по голосам)
     
  • Ярославская Алина (1%, 13 по голосам)
     
  • Черноиваненко Александр (1%, 10 по голосам)
     
  • Никишов Геннадий (1%, 8 по голосам)
     

Всего проголосовавших: 989

Трудно было решить, за какую ниточку потянуть, чтобы открыть истину, спрятанную в этих цифрах. За время голосования в лидерах оказывались разные участники, но только единожды была замечена явная накрутка, но она была откорректирована по просьбе самого участника (подробнее здесь). Однако ощущение, что в верхней части таблицы ведется какая-то нечестная игра, никак не покидало редакцию.

Чтобы было понятнее непосвященным, немного теории. В случае использования стандартной программы обслуживания голосования нашего сайта устроить «стопроцентно честное голосование» можно единственным способом: разрешить голосовать только зарегистрированным пользователям и на время голосования запретить регистрацию новых пользователей. Все другие методы обходятся тем или иным способом. Но тогда количество голосующих резко ограничивается.

В серии голосований по «праймериз» голосовали как зарегистрированные пользователи, так и гости. Никаких ограничений по географии или времени не было. Проверка производилась по айпи, повторное голосование не разрешалось (однако этот запрет малоэффективен, так как большинство пользователей получает айпи динамически, то есть на следующий день можно снова проголосовать, или даже несколько раз в день, если произвести отключение от сети и повторное подключение).

Выбирали потенциальных лидеров общественного мнения мы из кировоградских жителей и для жителей Кировограда. Поэтому мне показалось логичным посмотреть, а много ли из проголосовавших тех, кто живет в Кировограде – ведь в реальном голосовании не смогут участвовать иногородние, верно? Ну и какая часть проголосовавших – не гости, а зарегистрированные участники. Также я вычленил две группы – семь первых строк результата, это – лидеры; и семь участников из второй половины таблицы, набравших более 15 голосов. И для равновесия – один участник, прочно занявший середину, коей оказалась Людмила Шубина.

Такой выбор был обусловлен предположением, что те, кто оказался в первых строках, получали голоса не от реальных читателей сайта, а каким-то не совсем честным образом. Причем скорее всего, сами они об этом даже и не подозревали. А редакция заподозрила, что все эти «битвы престолов» могли управляться из одного центра. Такая вот провинциальная закулиса.

В следующей таблице строка «Кировоград» показывает, сколько голосовавших было из Кировограда (с определенной степенью достоверности), в скобках – процент от общего числа полученных голосов; строка «зарегистрированных» – количество проголосовавших зарегистрированных пользователей сайта, в скобках -тоже процент от общего числа голосов.

Лидеры

Саенко
всего голосов        142
Кировоград         75 (52.81%)
зарегистрированных     1 (0.70%)

Синченко
всего голосов        132
Кировоград         55 (41.66%)
зарегистрированных     2 (1.51%)

Противсех
всего голосов        114
Кировоград         90 (78.94%)
зарегистрированных     8 (7.01%)

Коротков
всего голосов        107
Кировоград         19 (17.75%)
зарегистрированных     1 (0.93%)

Андреева
всего голосов        95
Кировоград         21 (22.10%)
зарегистрированных     3 (3.15%)

Урсол
всего голосов        84
Кировоград         7 (8.33%)
зарегистрированных     1 (1.19%)

Илючек
всего голосов        76
Кировоград         38 (50%)
зарегистрированных     2 (2.63%)

Середина таблицы

Шубина
всего голосов        49
Кировоград         34 (69.38%)
зарегистрированных     6 (12.24%)

Вторая половина списка

Топчий
всего голосов        29
Кировоград         20 (68.96%)
зарегистрированных     1 (3.44%)

Манженко
всего голосов        29
Кировоград         21 (72.41%)
зарегистрированных     1 (3.44%)

Шворак
всего голосов        28
Кировоград         23 (82.14%)
зарегистрированных     2 (7.14%)

Богданович
всего голосов        25
Кировоград         18 (72 %)
зарегистрированных     2 (8 %)

Дануца
всего голосов        23
Кировоград         21 (91.30)
зарегистрированных     2 (8.69%)

Талашкевич
всего голосов        19
Кировоград         13 (68.42%)
зарегистрированных     0 (0)

Бахмач
всего голосов        17
Кировоград         12 (70.58)
зарегистрированных     1 (5.88%)

Таким образом, если принимать во внимание только голоса кировоградцев, лидеры располагаются следующим образом:

Противсех    90
Саенко    75
Синченко    55
Илючек    38
Андреева    21
Коротков    19
Урсол    7

Причем «середняк» Шубина перемещяется в пятерку лидеров, а трое из второй половины списка(Манженко, Шворак, Дануца) перемещаются в его верхнюю часть. В пользу таких рассуждений говорит и то, что уважаемый товарищ Противсех оказывается на своем первом месте, где он и привык находиться во время предварительных опросов. Аналогичным образом можно расценивать увеличение процента голосов зарегистрированных пользователей у участников, для которых не применялись технологии искусственного привлечения голосов – у Противсех, Шубиной и замыкающей пятерки второй половины списка этот показатель более 5%, тогда как у «лидеров» – от 0,7 до 3,15. На ту же чашу весов идет процент голосовавших кировоградцев – более 68% у второй половины таблицы и Противсех и ниже 53 у лидеров.

Ну конечно, понятно, что это не полный «разбор полетов», а рассуждения на основании анализа чуть более чем половины имеющейся информации, но тенденция, думаю, ясна. Мы хотели бы провести еще ряд голосований подобного плана – по мэру города, по предпочтениям относительно городского и областного депутатского корпуса, но пока не видим действенных средств противостоять описанным технологиям, кроме допуска к голосованию только зарегистрированных пользователей сайта. Как уже говорилось, это значительно сократит число голосующих. Что скажете, уважаемые собложники и случайные гости?

За які зарплати працюють та на яких автівках їздять кіровоградські посадовці?(ІНФОГРАФІКА)

На яких автівках їздять кіровоградські посадовці? Скільки квадратних метрів ховають і скільки здають в оренду? Які статки мають їхні родини? Відповіді на усі ці запитання дали громадські контролери моніторингової кампанії «Декларації без декларацій» на сьогоднішньому круглому столі про «Стан корупції в Україні та результати проведення аудиту стилю життя високо посадовців у рамках кампанії «Декларації без декорацій»: регіональний аспект».

Дослідженням статків високопосадовців займаються громадські контролери та журналісти під координаторством представництва глобальної антикорупційної неурядової організації Transperancy International в Україні.

 

За рік активісти моніторингової компанії зібрали більше як 400 декларацій про доходи посадовців, оприлюднені ними в 2011 та 2012 роках. Перевірці підлягали декларації міністрів, голів ОДА, мерів обласних центрів, а також усіх їхніх заступників.

Серед декларацій, що досліджувалися, примітними стали й звіти кіровоградських посадовців. Більш того, по деяким параметрам доходи цих осіб займають лідируючі місця. Під час вивчення декларацій, а також фактичного стилю життя чиновників, фіксувалась увага на майні, що є у власності VIP-персон, їхніх зарплатах, нагородах, подарунках, а також на забезпечності їхніх родин. Познайомили із результатами моніторингу громадські контролери Олексій Літвінов та Дмитро Сінченко.

Дослідження проводились по всій Україні. Кіровоградщина потрапила в групу шести областей - Вінницька, Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська, Черкаська, тож рейтинговість чиновників визначалась серед багатіїв цих областей.

Кіровоградські посадовці у першу чергу засвітилися своїми автівками, щоправда у своїх деклараціях часто-густо не вказували усі параметри автомобіля згідно техпаспорту, а просто називали марку чи комплектацію з роком виготовлення. Наприклад, третю сходинку серед найбагатших автолюбителів цих шести областей зайняв міський голова Кіровоград Олександр Саінсус - Hyundai Santa Fe, 2008 р.в., 2200 куб.см. та LX, 2010 р.в., 2000 куб.см. Прикінцеві рядки зайняв його заступник Вадим Дрига - Volkswagen Multivan, 2008 р.в., 2500 куб.см. Вони ж, згідно результатів дослідження, мають більшу кількість авто ніж міські голови Одеси та Миколаєва – по 4 автівки. До речі, Вадим Дрига серед представників міських рад задекларував найбільший дохід, переплюнувши доходи міських голів Одеси та Вінниці - 2078610 грн.

А от серед обласних можновладців дорогих автівок немає. Видніється лише ім’я екс-заступника голови Кіровоградської ОДА Ярослава Арсірія, в родині якого найбільша кількість авто. Втім обласники мають немалі житлові площі. Серед лідерів по квадратним метрам у числі обласних чиновників четвертий у списку Віктор Резнік , заступник голови - керівник апарату Кіровоградської ОДА - 200,9 кв.м., у той час як голови Вінницької, Одеської та Черкаської ОДА мають від 300 – 500 кв.м. Разом з тим Віктор Резнік задекларував один із найменших сукупних доходів за рік - 67905 грн.

В категорії найбільших заробітних плат засвітилася колишній перший заступник голови Кіровоградської ОДА Галина Пастух 140754 грн., найменше серед обласників отримали екс-заступники губернатора Кіровоградщини Олександр Чернявський – 40685 грн., та Ярослав Арсірій – 53181 грн. А от у міських радах із найменшою заробітною платою за 2012 рік, хоча більшою за зарплати обласних посадовців, числиться теж колишній заступник мера Кіровограда Володимир Каніщев - 68821 грн.

Олексій Литвинов розповідає, що декларації посадовців, які прийшли на посади після революції, дослідити ще не вдалося, проте вони майже усі зібрані. Варто зазначити і те, що доходи сьогоднішніх голів рад вивчати недоцільно, адже з найближчими виборами вони можуть змінитися, колишні ж – повернутися.

Наразі компанія Transperancy International Україна працює над створенням єдиного ресурсу, де «зливатимуться» усі декларації чиновників, у тому числі й за попередні роки. Таким чином вдасться побачити як багатшають або бідніють посадовці з роками і, можливо, допоможуть зрозуміти, чому чиновники, маючи такі статки «під матрацом», йдуть на важку й невдячну роботу держслужбовця. Також найближчим часом, обіцяють громадські контролери, планують досліджувати де і за скільки навчаються діти декларантів,подорожують та відпочивають їхні родини.

Світлана Дубина

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ШТАБ ПОРОШЕНКА ВІДПОВІВ ТРОЛЮ СІНЧЕНКУ

Політтехнолог Денис Богуш, який фактично керує Кіровоградським обласним штабом Петра Порошенка,  назвав "чорнухою" матеріал Дмитра Сінченка "Совок головного мозку", котрий оприлюднений на Українській правді за результатами візиту кандидата у Кірооград.

Під час прес-конференції в інтернет-виданні "Обозреватель" це матеріал він назвав прикладом "чорного піару". "Автор публікації, не прийшовши на прес-конференцію, намагається детально описати її, спотворює факти і використовує неправдиву інформацію, на якій будує оціночні судження" - заявив Денис Богуш.

За його словами, фальсифікації та адмінресурс будуть, якщо один з кандидатів президентської кампанії не зрозуміє, що неможливо перемогти із різницею у три-чотири рази меншою за лідера рейтингів.

Також зазначив, що прямий підкуп виборців імовірний виключно в розрізі місцевих виборів. Щодо президентських, то в регіонах вже використовують методи дискредитації та чорного піару проти лідера соцопитувань. До рук громадськості потрапила інструкція агітатора від «Батьківщини». В ній радять розповідати виборцям чому не варто голосувати за Порошенка. По всій країні роздають газету, в якій зібрані матеріали із брудом проти головного кандидата.

 

Джерело: 
Мій Кіровоград

Блогер адміністративно зачепив голову Кіровоградської ОДА

Обізнаність із станом справ на місцях  та невсипущість вартового Батьківщини (не плутати з назвою політичного об’єднання) губернатор Кіровоградщини, Олександр Петік, демонструє чи не на кожній нараді або конференції, яку висвітлюють медійники.

Так, наприкінці березня невеличка кабінетна буча здійнялася через публікацію на сайті «Гречка». Солдати строкової армії та мобілізовані військовозобов’язані скаржилися на відсутність обов’язкових предметів умеблювання спального кубрика – ліжок на панцерних сітках. Трохи згодом за розхитаний місток, що відділяє дітей Новомиколаївки від своєї школи на іншому березі Інгула (стаття у тижневику «Народне слово»), у режимі скап-сеансу  поспитали з мера Саінсуса.

 Цього ж разу як подразник спрацював допис блогера Дмитра Сінченка на «Українській правді» (до речі, продубльований і на інших ресурсах) про нещодавній візит до нашого міста кандидата в Президенти Петра Порошенка. Порівнюючи масштаб цієї події з приїздом інших претендентів на першу державну посаду, чоловік дійшов висновку, що народних обранців у нас зустрічають якось нерівномірно гостинно. «Йому (тобто, Порошенкові (авт.) передували Олег Тягнибок, який здійснив візит в якості керівника партії влади, адже представник ВО "Свобода" нині очолює Кіровоградську ОДА зі всіма атрибутами такого заходу, – зустрічами в приміщеннях державних установ, підприємств, використанням адмінресурсу… і Анатолій Гриценко, який обмежився лише прес-конференцією». 

Петік завівся не на жарт. «Назва якась чудернадська – «Совок головного мозга» – авторові слід бути більш вигадливим чи що… ЗЯкими  шахрайствами, адмінресурсом і роботою зі старими кадрами він мені дорікає? Протягом 4-ьох місяців нами здійснювалися нарахування тільки за захищеними статтями бюджету. На тисячі пенсії ще можна якісь «откати» робити? Абсурд!» 

Мотив дошкульної публікації вгадувався і під час обговорення звіту Віктора Рєзніка про готовність дільниць краю прийняти у себе виборців («А тепер розкажіть, як ми кандидатів зустрічаємо – всередині адмінбудівель? Ні? Отож! Як кулуарні домовленості здійснюємо? Що – теж ні?»), і короткої доповіді Серпокрилова про вихід області у лідери за виконанням плану  наповнення бюджету країни доходами та результатами виконання постанови Кабміну щодо скорочення чисельності апарату держслужбовців. 

Кировоградские политологи о ситуации в стране и Кировограде

В период, когда вся Украина находится в состоянии острого противостояния, кировоградцы не молчат. Некоторые из нас уже выбрали свою сторону и готовы ее защищать не только словами. А некоторые до сих пор до конца не разобрались в ситуации. Но взгляд со стороны нужен всем.  Как относятся к ситуации в стране, что можно ожидать от сложившейся ситуации, и как это отобразится на Кировограде «Первой городской» рассказали кировоградские политологи.

Руслан Стадниченко – политолог, кандидат политических наук, доцент

«Это искусственная 2-Д технология – двумерный мир, в котором у человека на самом деле не остается пространства для собственного мнения»

 

Моя позиция не совпадает с теми измерениями, которые пытаются навязать обществу большинство СМИ, – монополизировать право гражданского выбора: вы или за Януковича, или за Майдан. Это искусственная 2-Д технология – двумерный мир, в котором у человека на самом деле не остается пространства для собственного мнения. Если вы попали сюда – он вас поглощает. И вместо логики, рассудительности, благоразумия остаются только эмоции. Вы или по ту сторону баррикад, или – по эту. Украинская элита с 1991 года использовала эту технологию в разных форматах. Если не учитывать второй период правления Леонида Кучмы. Именно тогда было сделано многое, чтобы в Украине возник средний класс, который составляет основу западного общества. Но, тем не менее, как ни парадоксально – у Кучмы тогда только рос антирейтинг. В этом вся суть украинского общества – эмоции преобладают над здравым смыслом. Это историческая природа нашего народа – мы долго терпим, а потом начинаем все разрушать – и хорошее, и плохое. Если хотите, это своеобразная славянская вендетта.

Я не поддерживаю ни экстремистов, которые бросают бутылки с горючей смесью, ни беркутовцев, которые били беззащитных детей. Эти действия подталкивают общество к гражданскому конфликту.

Следует открыто сказать, есть часть общества, которая не разделяет позицию раскола – позицию ультразападной псевдодемократии или исконно русского авторитаризма. То есть мы поддерживаем проукраинскую ориентацию любой, законно избранной власти. Власти, как государства, которое защищает общенародные интересы. Ведь многие понимают, что нужны изменения, но они также понимают, что те изменения, которые предлагает оппозиция, ничем не отличаются от нынешнего режима. И если мы хотим в Европу, то нужна полная люстрация элиты. Сейчас же те люди, которые с 1991 по 2013-й год полноценно распоряжались страной, хотят всю ответственность за содеянное переложить на Януковича. Своего рода преподнести народу некую жертву, – человека, который за все отвечает – и дальше продолжать обогащаться. Это большая опасность. И это понимают люди, которые не поддерживают эти два полюса.

Меня, например, часто упрекают то в провластных, то в майдановских симпатиях. Но на самом деле третья позиция исходит из логической, неэмоциональной категории. Гражданская война не выгодна ни обществу, ни государству, ни экономике, ни культуре. Но она частично выгодна «ястребам» в США и «украинским» олигархам, которые вывезли свой капитал заграницу.

Сейчас в стране взрыв народного негодования. Но это не революция. Революция – это смена системы. Менять систему никто не собирается, просто хотят сменить руководящие персоналии. Как известно, от перестановки слагаемых сумма не меняется. Поэтому ни в коем случае нельзя допустить эскалацию насилия и реализацию проекта «Ющенко и К №2». Потому, что такой расклад может вылиться в вооруженный гражданский конфликт. Чтобы этого избежать, нужно идти на компромисс. Мы видим, что власть под давлением общественности сделала свои шаги навстречу – закон об амнистии, отменила «недемократические» законы. Хотя называть их недемократическими – не совсем точно (если сравнить их с законами Великобритании или США, то можно обнаружить, что в этих странах наказания за массовые протесты с элементами вооруженных столкновений намного жестче). Очевидно, что власть сделала шаг навстречу, теперь очередь оппозиции и Майдана, не полностью этой оппозицией контролируемого.

Перспективы ситуации тяжело расценивать. В сценарии несколько путей развития. Первый – радикальный, обострение обстановки, раскол и вооруженный конфликт. Второй – продолжительная осада власти и оппозиции – состояние непровозглашенной войны, падение экономики, давление Запада и России. Третий – мирный, освобождение облгосадминистраций и Майдана, выполнение действующей властью закона об амнистии. Также ко всему этому прилагаются возможные проекты, которые в состоянии изменить не людей в системе, а саму систему государственного строя. Власть воплощает этот проект в жизнь, оппозиция контролирует исполнение законов. Следует также сделать акцент, если теперешние уступки власти всего лишь прикрытие возможных зачисток – открытого противостояния Украине не избежать.

Если говорить о региональном уровне, то кировоградское социально-политическое обострение утихнет параллельно со всеукраинским, возможно даже быстрее.

Дмитрий Синченко, глава кировоградской академии политических наук

«Наконец-то народ пробудился, созрел»

Я очень позитивно отношусь к событиям в Украине. Наконец-то народ пробудился, созрел. Это свидетельствует о наличии сильного гражданского общества в нашей стране. Очень жаль, что погибли люди. Но прошлого уже не изменить. На данном этапе можно спрогнозировать, что при неврегулировании конфликта мирными способами, начнется гражданская война. И это вряд ли ограничится перестрелкой в центре Киева. На сторону повстанцев могут перейти часть вооруженных формирований государства. Россия и НАТО могут ввести свои миротворческие контингенты...

Мне хочется верить, что ситуация в Украине будет иметь мирный исход. На Майдане уже разработаны планы по решению конфликта. При чём у власти, оппозиции и гражданского общества они разные.

Власть думает, что может купить лидеров сопротивления, каковыми они считают парламентскую оппозицию. Если "лидеры" «поведутся», произойдет раскол Майдана. Та его часть, которая ориентируется на три оппозиционные партии, освободит все помещения и дороги. Тех, кто откажется "сдаваться" - разгонят (при молчаливом согласии "лидеров"). После того как всё успокоится, Янукович надеется тихонько "слить" оппозицию и вновь вернуть себе всю власть.

Оппозиция надеется на возврат к Конституции 2004-го года. После этого создается коалиционное правительство, которое возглавляет оппозиция, внефракционные депутаты и часть переметнувшихся регионалов. Они проведут более-менее честные выборы президента уже в этом году и победят на них. Всего этого оппозиция надеется достичь в результате переговоров с президентом.

Гражданское общество стремится к системным изменениям, которые не нужны ни власти, ни оппозиции. Общественные инициативы и организации Майдана требуют немедленной отставки Президента, Кабмина, парламента, создания Временного правительства (созданного на беспартийной основе), созыва Учредительного собрания, участники которого разработают новые правила игры – Конституцию. Она должна быть написана с нуля. Писать ее должны люди, которые в будущем не будут претендовать на управление страной. Так они смогут создать документ для народа, а не для кучки политиков. И уже по новым правилам должны будут состояться выборы всех ветвей власти.

На сегодняшний день уступки власти – всего лишь фикция. Власть не выполнила требований протестующих и тянет время. Исходя из этого, стоит ожидать дальнейшей эскалации конфликта. Закон о «заложниках», который приняли - это не победа. Люди имеют право на восстание против неугодного ему правительства, поэтому всех заложников необходимо просто отпустить, а освобождать захваченные здания следует после исполнения других требований. Этим же законом власть еще больше провоцирует конфликт.  Не наказан ни один беркутовец, ни министр, не прекращены репрессии, не продолжен курс на евроинтеграцию... о чём мы можем говорить?

Возможен еще один вариант развития событий: Януковича сдаст прагматическая часть регионалов, которой не выгоден гражданский конфликт. Тогда они вместе с оппозицией создадут большинство и проголосуют за конструктивный выход с этого кризиса.

Кировоград поддерживает стремления Евромайдана, так как находится в "помаранчевой" зоне влияния и традиционно голосует за демократические силы. В 2004-м за нашу область велась главная борьба. Сегодня же градус противостояния значительно ниже, ведь "фронт борьбы с совком" сместился на юг и восток. Сегодня главная война идёт за Днепропетровск, Запорожье, Харьков, Одессу. А мы тут сможем как-нибудь договориться.

Владислав Гулевич, политический аналитик, эскперт по странам Центрально-Восточной Европы журнала «Международная жизнь»

«Значительная часть протестующих борется за то, чего никогда им никто не обещал»

 

 

События на Украине свидетельствуют о степени зависимости украинской политики от пожеланий западных стран. Не секрет, что протестное настроения подстегивается из-за рубежа, в т.ч. финансово. Украинская власть оказалась неспособной предотвратить массовое вмешательство Запада во внутренние дела государства. Известно, что еще в феврале 2012 г. германский Фонд Конрада Аденауэра и американский Международный республиканский институт (обе организации тесно связаны с правительствами своих стран) проводили встречу украинских оппозиционеров и совместно обсуждали будущее украинской оппозиции. Хронологически сразу после этой встречи В. Кличко и А. Яценюк сплотились с О. Тягнибоком, что на выходе дало радикализацию протестного движения. Относиться к этому положительно нет никаких оснований.

Сейчас делать точный прогноз – дело неблагодарное. Но можно определенно сказать, что Евромайдан закончится разочарованием для его сторонников вне зависимости от того, кто возьмет верх – Президент или оппозиция. Значительная часть протестующих борется за то, чего никогда им никто не обещал. Соглашение об ассоциации с ЕС не предусматривает ни отмену виз, ни даже облегчение визового бремени. Люди верят в миф, а это бесплодно.

Радикализация Евромайдана связана с теми уроками, которые население Украины извлекло после «оранжевой революции» 2004. Режиссеры Евромайдана поняли, что таких массовых демонстраций, как в 2004-м, уже не будет. И количество заменили «качеством»: сделали ставку на ультрарадикальные группировки, которые своей пассинарностью работали «за себя и за того парня». Фундамент власти решили пробивать радикальными лбами.

Кировоградщина – центральный регион, где наблюдается идеологическая чересполосица, но антиправительственных выступлений не было, если не считать т.н. «народное вече» в составе меньше тысячи человек из более чем 900-тысячного населения региона. Кировоградщина остается стабильной, и высокого градуса радикализации протестные настроения здесь не примут.

 Татьяна Колесник, Утренний город, 05.02.2014.

аналітична платформа "YouControl"
аналітична платформа "YouControl"
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Асоціації Політичних Наук
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
сайт Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер
Повний перелік матеріалів сайту шукайте за посиланням, клікнувши на банер

Подобається сайт? Поділись посиланням із друзями у соцмережах!